Воспитываем одаренных
Поради батькам у роботі з обдарованими дітьми
Чи допомагаєте ви своїй дитині
стати обдарованою людиною?
Тест для батьків
1. Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче й чесно.
2. Серйозні запитання й висловлювання дитини я сприймаю серйозно.
3. Явстановив(ла) стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
4. Я не сварю дитину за безлад у кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і її робота ще не закінчена.
5. Я надав(ла) в розпорядження дитини кімнату або частину кімнати винятково для її занять.
6. Япоказую дитині, що її люблять такою, якою вона є. а не за її досягнення.
7. Ядоручаю дитині посильні клопоти.
8. Ядопомагаю дитині складати її особисті плани та приймати рішення.
9. Яберу дитину в поїздки цікавими місцями.
10. Ядопомагаю дитині поліпшувати результати її роботи.
11. Я допомагаю дитині вчитися, нормально спілкуватися з дітьми з різних соціальних верств.
12. Я встановлюю розумні стандарти поведінки й стежу, щоб дитина їх дотримувалася.
13. Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша від інших дітей.
14. Я ніколи не караю дитину приниженням.
15. Я забезпечую дитину книгами та матеріалами для поглиблення їїзнань.
16. Я привчаю дитину мислити самостійно.
17. Я регулярно читаю дитині книжки.
18. Я привчаю дитину до читання з малих літ.
19. Я спонукаю дитину вигадувати історії та фантазувати.
20. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.
21. Я щодня знаходжу час. щоб побути з дитиною сам-на-сам.
22. Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.
23. Я ніколи не сварю дитину за допущені нею помилки.
24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні.
25. Я навчаю дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
26. Я роблю практичні експерименти з метою виявлення пізнавальних інтересів дитини.
27. Я залучаю дитину до участі в різних іграх.
28. Я спонукаю дитину знаходити проблеми й вирішувати їх.
29. У заняттях дитини я знаходжу щось гідне похвали.
30. Я не хвалю її безпредметно й нещиро.
31. Я чесна(ий) в оцінці своїх почуттів стосовно дитини.
32. Не існує тем, які я зовсім вилучаю з обговорення з дитиною.
33. Я даю дитині можливість дійсно приймати рішення.
34. Я допомагаю дитині бути особистістю.
35. Я допомагаю дитинізнаходити телепрограми, якізаслуговують на увагу.
36. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її особистих здібностей.
37. Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини, кажучи їй: «Я цього теж не можу».
38. Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
39. Я вірю в її здоровий глузд, довіряю їй.
40. Я волію, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений(а) у позитивному результаті.
Чи розвиваєте ви здібності своєї дитини?
1. Ваша освіта: середня, середня спеціальна, вища? (потрібне підкреслити)
2. У якій сфері людської діяльності ви працюєте (медицина, освіта, економі-
ка, право, військова, спорт тощо)? Ваша професія?
3. Чим захоплюєтесь у вільний час?
4. Чи на всізапитання дитини ви відповідаєте так терпляче та відверто, як це можливо?
так іноді пі
5. Чи сприймаєте серйозно «дорослі» запитання та висловлювання дитини?
так іноді ні
6. Чи є у вас вдома стенд (місце), на якому дитина може демонструвати свої роботи?
7. Чи сварите дитину за безлад у її кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчими заняттями і робота ще
8. Чи має дитина кімнату винятково для їїзанять або частину кімнати (потрібне підкреслити)?
9. Чи доручаєте дитині доручення, які їй під силу?
10. Чи допомагаєте дитині будувати її особисті плани та приймати рішення?
11. Чи берете дитину в мандрівки цікавими місцями?
12. Чи допомагаєте дитині вдосконалити результати її роботи?
13. Чи встановлюєте для дитини стандарт поведінки (в межах «розумного») і чи стежите, щоб вона його
14. Чи говорите дитині, що вона гірша за інших дітей?
15. Чи принижуєте дитину покаранням?
16. Чи забезпечуєте дитину книгами та матеріалами для її улюблених занять?
17. Чи привчаєте дитину мислити самостійно?
18. Чи привчаєте дитину до читання з дитинства?
19. Чи спонукаєте дитину вигадувати історії, фантазувати?
20. Чи дозволяєте дитині брати участь у плануванні сімейних справ та мандрівок?
21. Чи хвалите дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні?
22. Чи вчите дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку?
23. Чи розробляєте практичні експерименти, аби допомогти дитині більше дізнатися про щось?
24. Чи дозволяєте дитині гратися з усіляким непотрібом?
25. Чи спонукаєте дитину знаходити проблеми й потім розв'язувати їх?
26. Чи знаходите в заняттях дитини щось гідне схвалення?
27. Чи існують теми, якізовсім виключаєте з обговорення з дитиною?
28. Чи даєте дитині можливість самій приймати рішення?
29. Чи допомагаєте дитинізнаходити телепрограми, якізаслуговують на увагу?
30. Чи розвиваєте в дитині позитивне сприймання її здібностей?
31. Чи відсторонюєтесь від невдач дитини, кажучи: «Я тежцього не вмію?»
32. Чи заохочуєте в дитині максимальну незалежність від дорослих?
33. Чи віддаєте перевагу самостійному виконанню дитиною головної частини роботи (за яку вона сама взялася), навіть якщо не впевнені в позитивному результаті?
Оцінювання результатів
Спочатку згідно з ключем підрахуйте бали.
Запитання перше:
«вища» — 2 бали;
«середня спеціальна» — 1 бал;
«середня» — 0 балів.
Запитання друге (бали нараховують залежно від того, наскільки багато
знань та творчого підходу потребує професія):
«погребує багато знань та творчого підходу» — 2 бали;
«так собі» — 1 бал;
«стереотипна діяльність» — 0 балів.
Запитання третє:
якщо є хобі — 2 бали;
немає — 0 балів.
Запитання 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26,
28, 29,30,32,33:
«так » — 2 бали;
«іноді» —1 бал;
«ні» — 0 балів.
Запитання 7, 14, 27, 31:
«так» — 0 балів;
«іноді» —1 бал;
«ні» — 2 бали. .
Складіть суму балів за трьома шкалами та оцініть рівень відповідного
показника:
• інтелектуального розвитку (шкала включає запитання 1, 4, 5,16,18,
20, 23, 27, 29):
високий рівень— 15—18 балів; середній — 5—14 балів; низький — 0—4
бали;
• творчих досягнень (запитання 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 19, 22, 24, 25): ви-
сокий рівень — 19—22 балів;
середній — 5—18 балів; низький — 0—4 бали;
• здатності до саморегуляції (запитання 9, 10, 13, 14, 15, 17,21,26,
28,30,31,32,33):
високий рівень — 21—26 балів; середній — 7—20 балів; низький — 0—6
балів.
Коли ви підрахуєте свої результати, ви зрозумієте, яким рівням вони
відповідають.
обдарованої дитини
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10. Ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. Уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.
Поради психолога батькам
у вихованні обдарованої дитини
1. Відповідайте на всізапитання своєї дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання - сприймайте серйозно.
2. Не сваріть дитину за безладдя у кімнаті чи на письмовому столі, якщо це пов'язане з творчимзаняттям і робота ще не закінчена.
3. Виділіть дитині кімнату чи спеціальний куточок винятково для самостійних творчих занять.
4. Показуйте дитині, що любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Допомагайте дитині будувати її плани і приймати рішення.
6. Показуйте дитині цікаві місця.
7. Допомагайте дитині поліпшувати результати її роботи.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми із радістю зустрічайте їх у себе в оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша від інших дітей.
10. Не карайте ніколи дитину приниженням.
11. Купляйте дитині книги за її інтересом.
12. Привчайте дитину самостійномислити.
13. Регулярно читайте дитині.
14. Привчайте дитину до читання з дитинства.
15. Пробуджуйтефантазію та уяву дитини.
16. Уважно ставтеся до потреб дитини.
17.З находьте час, щоб щодня побути з дитиною наодинці.
18. Дозволяйте брати участь дитині у плануванні сімейного бюджету.
19. Ніколи не сваріть дитину за невміння і помилки.
20. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
21. Вчіть дитину вільно спілкуватися із дорослими.
22. Дозволяйте дитині гратися з усяким мотлохом.
23. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
24. У заняттях дитини я знаходжу гідне похвали.
25. У вас не повинно бути тем, які ви не обговорюєте з дитиною.
26. Допомагайте бути дитині особистістю.
27. Допомагайте дитинізнаходити телепрограми.
28. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
29. Ніколи не відмахуйтеся від невдач дитини.
30. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
31. Вірте в здоровий глузд дитини та довіряйте їй.
Поради батькам,
які прагнуть розвивати здібності своїх дітей
1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки.
2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
З. Не позбавляти дитини ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам'ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини.
Відповідайте на всі запитання, навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного.
8. Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.
